Трагічні події, що пронеслись вихором над нашою державою спричинили піднесення патріотичних почуттів в українців. Ми нарешті усвідомили якою дорогою є для нас рідна країна з її історичним минулим і непростим сьогоденням. Прикро, що такою дорогою ціною...
Не викликає подиву, що на першому місці сьогодні постало питання патріотичного виховання.
21 березня 2017 року , відповідно до графіка колективних та групових форм методичної роботи з педкадрами на ІІ семестр 2016 - 2017 навчального року, на базі КЗ «Нікольський ясла-садк №1 «Сонечко» відбувся семінар для вихователів ДНЗ з теми «Рідний край знати – свій народ шанувати».
На семінарі були присутні начальник відділу освіти Третяк А.П., директор КЗ «Методичний центр» Антикало С.М., вихователі дошкільних навчальних закладів району.
Учасники районного семінару вражені та зворушені із перших хвилин перебування в цьому затишному будинку дитинства Радості, Творчості, Добра та Любові.
З притаманною українцям гостинністю радо вітала гостей господиня закладу, його керівник Паскалова І.В. До участі в семінарі задіяно було весь педагогічний колектив. З пошаною та трепетом відносяться в навчальному закладі до державних та народних символів.
Зважаючи на мудрі слова В.Сухомлинського «Той, хто забув колиску, з якої піднявся, щоб піти по землі, хто байдужий до матері, яка вигодувала та виховала його, не здатен переживати високі патріотичні почуття». Тому не забувають в садочку колиску, в кожній групі є для неї місце, адже вона – це символ безсмертя роду, якому «не буде переводу», і не тільки символ, а й образ: батьківська оселя - це також колиска, яка виколисала нас як людей; і Вітчизна - колиска нашої честі та гідності; і Земля-колиска нашого життя.
Учасників семінару запросили на інтегроване заняття з розвитку мовлення та художньої літератури в старшій групі з теми «Рідна мова! Як її не знати, як же не любити нам її…» - вихователь Сільченко Т.К., на якому діти дізналися про значення для людини рідної мови, про мелодійність та багатство української мови, навчилися послідовно, логічно,обґрунтовано доводити свої твердження.
Інтегроване заняття з ознайомлення з навколишнім світом, художньої літератури, аплікації проведено в середній групі з «Рідний край знати – свій народ шанувати» - вихователь Татар Н.В., на якому діти поповнили свої знання про Україну, про народну символіку, ознайомились з визначними пам'ятками м. Києва.
Святкова програмам сприяла вихованню любові до України, поважного ставлення до традицій українського народу, сформованого попередніми поколіннями. Присутні мали можливість насолоджуватись українськими народними піснями, танцями у виконанні дітей старшої групи.
Учасники семінару переконались, що в КЗ «Нікольський ясла-садок «Сонечко» прищеплюють загальнолюдські цінності змалку. І не просто розповідають їм про необхідність любити рідних, шанувати старших, поважати думку інших, а створюють ситуації, у яких дитина з дошкільних років навчається чинити гідно, усвідомлювати відповідальність за результати своїх дій. Малюки здатні переживати почуття емоційного зв'язку з батьками, рідною домівкою, найближчим оточенням. З віком закладені основи системи ціннісних ставлень обов'язково переростуть у почуття патріотизму, яке людина пронесе в серці крізь усе життя. Педагоги розуміють, що успішне формування зачатків патріотичних почуттів у дошкільників можливе лише за умови їх активної взаємодії з довкіллям через гру, предметну діяльність, спілкування, працю, навчання. Тож вихователі широко застосовують сучасні методи роботи: інтерактивні ігри, пошуково-дослідницьку діяльність, завдання творчого характеру, прийоми ТРВЗ. В свій час Софія Русова відмічала, що дитячий садок – це найгідніша школа для дитини, національна школа, в якій пробуджується її національна й громадянська свідомість.
Під час бесіди за круглим столом учасники мали можливість висловитися обмінятися досвідом роботи з даного напрямку. Робота семінару була насиченою, плідною, цікавою. Наприкінці семінару були підведені підсумки та надані методичні рекомендації для використання в подальшій роботі з .
Почуття гордості переповнювало наші серця, а на очах виступали сльози, так - ми українці, з багатим, хоч не простим минулим, зі складним сьогоденням, але з глибоким та міцним корінням та вірою в щасливе майбутнє.
|